історія

Починаючи від 2011 року, коли я вперше відвідав Прилуцьку колонію, до сьогодні я відвідав усі виховні заклади для неповнолітніх в Україні, враховуючи колонію для неповнолітніх дівчат у Мелітополі.

А розпочалося все з того, що майже 7 років тому моя знайома розповіла, що відвідує місця позбавлення волі як волонтер разом з греко-католицьким священиком Костянтином Пантелеєм, і запитала, чи я б хотів спробувати і себе в такій ролі.

Скажу чесно, одразу я не був у захваті від цієї ідеї. Та все ж подумав: «Якщо вона може і не боїться, то чому я ні». Я погодився і ми поїхали до Прилуцької колонії. По дорозі я намагався собі уявити підлітків, яких я там побачу. «Напевне, з поголеними головами і дуже агресивні», – думав я. На моє здивування, я тоді не побачив там агресії.

Я не є наївним. Я розумію, за які порушення закону там перебувають підлітки. Але те, що я побачив тоді, вразило мене у доброму розумінні. Там були спраглі на спілкування діти, які явно недоотримали тепла вдома. Мене це зворушило, і я захотів приїхати ще.

2011 рік відвідування Прилуцької виховної колонії волонтерів пенітенціарного душпастирства УГКЦ разом зі священиком Костянтином Пантелеєм
2011 рік відвідування волонтерами пенітенціарного душпастирства УГКЦ Прилуцької виховної колонії з футболом
2011 рік відвідування волонтерами пенітенціарного душпастирства УГКЦ Прилуцької виховної колонії з футболом

З того часу я почав їздити у Прилуцьку виховну колонію як волонтер, регулярно. І, звісно, мене дуже вразило служіння ув’язненим, яке творив отець Костянтин. Глибока людина, розважливий, аскетичний. Його харизма захопила нас – волонтерів, а вихованці колонії, думаю, сприймали його як авторитетного батька. Я захотів йому допомагати.

З інтерв’ю Радіо Свобода засновника проекту Василя Возняка

Починючи з 2016 по 2018 роки ми працювали на короткометражним документальним фільмом “Небо над головами” про хлопця Богдана, який перебував у Прилуцькій виховнії колонії для неповнолітніх.

– Цього фільму насправді не мало би бути. Спочатку я відгукнувся на прохання священика Костянтина Пантелея зняти ролик про те, як волонтери відвідують місця несвободи. Але я це завдання провалив. Я у той час цікавився режисурою, ходив на курси, і мені захотілося зробити щось більше, аніж просто ролик. Так зйомки затягнулися більше ніж на 2 роки. І з теми показу волонтерів я переключився на історію однієї людини – вихованця Прилуцької колонії Богдана, який відбував там покарання. Я вдячний священикові Костянтину за терплячість і допомогу у створенні цієї відеорозповіді про вихованця колонії.

Обкладинка диску короткометражного документального фільму “Небо над головами”.

Згодом з’явився документальний фільм «Небо над головами». Скажу так: фільм з’явився, бо ми з Богданом подружилися. Початкова тривалість стрічки була – одна година 20 хвилин, але після курсу режисури Тараса Дроня я скоротив його до 18 хвилин, і він став короткометражним.

Спеціально для фільму ми записали у студії саундтрек, який теж називається – «Небо над головами». Автор музики і тексту – талановитий композитор Іван Сюсько, відомий виступом на «Х-фактор».
З інтерв’ю Радіо Свобода засновника проекту Василя Возняка

– Ти їздив із презентацією фільму «Небо над головами» західною Україною. Які це були міста?

Якщо говорити про так званий «тур західною Україною», то протягом тижня ми організували 6 показів — у Львів, Івано-Франківську, Дрогобичі, Тернополі. Фільм побував у бібліотеці, школі, університеті, «будинку культури», а також у двох кінотеатрах.

Афіша туру короткометражного документального фільму “Небо над головами” містами західної України.
Презентація кортометражного документального фільму “Небо над головами” Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх за участі головного героя (2018 рік)
Презентація кортометражного документального фільму “Небо над головами” у Тернополі (2018 рік)
Презентація кортометражного документального фільму “Небо над головами” у Тернополі (2018 рік)

Презентація фільму “Небо над головами” у Києві. Храм святого Василія Великого, УГКЦ
Презентація фільму “Небо над головами” у Львові, Центр Андрея Шептицького, УКУ.
Презентація фільму “Небо над головами” у Київському слідчому ізолятору
Повторний показ фільму “Небо над головами” у Львові під час фестивалю “Вітер На-Дії” (а також під час туру містами західної України.
Презентація фільму у Львівському Університеті бізнесу та права (в рамках туру містами західної України.
Презентація фільму “Небо над головами” у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу ( у рамках туру містами західної України).
Презентація кортометражного документального фільму “Небо над головами” у Львові під час фестивалю “Вітер надії” (2018 рік)
Презентація кортометражного документального фільму “Небо над головами” у Львові. (2018 рік)

Загалом на сьогодні ми мали понад 20 показів по Україні. Найбільше показів було в Києві – у храмі Василія Великого, у Київському слідчому ізоляторі, в Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського, Центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка для дітей, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Українському домі та інших місцях. На сьогодні маємо ще кілька запрошень у школи, університети та духовні начальні заклади.

з інтерв’ю Василя Возняка журналу “Слово”

Після презентації короткометражного документального фільму “Небо над головами” у вересні 2018 виникла ідея започаткувати соціальний проект прідтримки неповнолітніх ув’язенинх з ідентичною до фільму назвою.

“Небо над головами” – це соціальний проект, який має на меті через створення дружньої спільноти волонтерів, ув’язнених підлітків, їх батьків, працівників пенітенціарних установ та ювінальної пробації, а також постраждалих від злочину для підтримки неповнолітніх у місцях позбавлення волі задля того, щоб кожен ув’язнений міг віднайти свою ідентичність та реалізувати своє покликання на волі.

Метою проекту є повна адаптація колишніх неповнолітніх засуджених у суспільстві, які стануть добрим прикладом для інших ув’язнених.

В рамках проекту підримки неповнолітніх ув’язнених “Небо над головами” ми зібрали навколо себе активну волонтерську молодь і почали регулярно відвідувати Прилуцьку виховну колонію – кожного другого тижня, ми організували акцію збору та передачі книжок, а також допомогли організувати збір коштів на навчання вихованця Прилуцької колонії у вищому навчальному закладі.

Нещодавно ми дізнались, що Прилуцьку виховну колонію для неповнолітніх закривають і ми разом з волонтерами проекту та батьками вихованців вирішили виступити з заявою про її захист.

#збережіть_прилуцьку_колонію